Щоб вберегти ваших  дітей від біди дотримуйтесь правил безпеки:

• не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
• вчити дитину користуватися дверним вічком;
• не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
• вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 102, 104;
• забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
• забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
• запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
• не дозволяти дражнити тварин;
• не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності  дорослих;
• не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
• не дозволяти визирати у відчинене вікно;
• вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
• вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

      Як зробити свій вік безпечним для дітей.

Перебуваючи у звичайному оточенні, діти часто завдають собі шкоди. У міру того, як діти дорослішають, змінюється і характер їхніх ушкоджень.

Немовлятко може легко поперхнутись шматочком їжі. Малі діти не раз падають, коли намагаються кудись вилізти, або обпікаються, чи отруюються, коли торкаються предметів, до яких можна дотягнутися, чи попробувати їх на смак.

Діти старшого дошкільного віку часто зазнають ушкоджень під час гри на дорогах або коли граються надворі.

Багатьом таким випадкам можна запобігти. Виявляючи трохи передбачливості, й, беручи до уваги вік дитини, ви можете допомогти відвернути травми і навіть смертельні випадки. І цей обов'язок допомогти дитині лежить на батьках або інших дорослих, з якими час від часу перебуває дитина.

Декілька порад, які б зробили наш дім безпечним для дітей:

Ліки. Тримайте їх подалі від дітей у зачиненій на ключ шафі. Це саме стосується натуральних ліків і тих, які не видаються за рецептом. Також попросіть гостей, котрі зупинилися у вас на ніч, тримати свої ліки у безпечному місці.

Побутові хімікати. Тримайте їх там, де діти не зможуть до них дотягнутися у стінній шафі, яка замикається. Зберігайте хімікати у тих упаковках, в яких придбали, аби їх можна було відразу розпізнати. Будьте уважними, коли користуєтеся ними, і ставте їх завжди на місце, навіть якщо залишаєте кімнату на короткий час. Ніколи не залишайте залишки дезінфікуючого засобу у посудомийці.

Кухонна плита. Завжди розвертайте ручки посуду, в якому готуєте страву, до центра плити. Якщо можливо, прикріпіть до плити запобіжний пристрій. Попіклуйтеся про те, щоб плита не нахилилася, коли дитина потягне на себе відчинені дверцята духовки.

Самі дверцята теж повинні замикатися. Чи дитина часом не опечеться, доторкнувшись до дверцят духовки? Тоді поставте запобіжний пристрій або решітку, щоб дитина не мала доступу до гарячих дверцят.

Небезпечні хатні приладдя. Ножі, ножиці й небезпечні побутові пристрої слід зберігати у шафах або шухлядах, які замикаються на ключ чи засувку, або в інших місцях подалі від дітей. Коли ви користуєтеся цими предметами й тимчасово відкладаєте їх, слідкуйте, щоб вони не лежали на краю столу чи стійки, де до них могли б дотягнутися діти. Сірники й поліетиленові мішечки також небезпечні для малих дітей.

Сходи.   Зробіть   поруччя   щонайменше 70-75 сантиметрів заввишки по обох боках сходів.

Вікна  й  двері  балкона.  Встановіть угорі  запобіжні  пристрої або ланцюжки чи придумайте щось інше, аби дитина не могла їх відчинити або пролізти через них, коли ви провітрюєте кімнати.

Книжкові полиці. Якщо дитина любить вилазити на предмети й висіти на них, прикріпіть книжкові полиці й інші високі меблі до стіни, щоб вони не впали.

Електричні розетки й шнури. Розетки, якими ви не користуєтеся, повинні бути чимось надійно закриті. Шнури для настільних ламп і таке інше слід прикріпити до стіни або меблів, щоб дитина не змогла стягнути лампу і її не вдарило струмом, або ж, взагалі, ставте такі лампи у безпечне місце. Ніколи не залишайте електричну праску на дошці для прасування та слідкуйте, щоб з неї не звисав шнур.

Гаряча вода. Якщо ви можете регулювати температуру гарячої води, вам слід знизити її до 50 градусів за Цельсієм, щоб дитина не ошпарилась, коли відкрутить кран.

Іграшки. Викиньте іграшки з гострими кінцями або кутами. Позбудьтесь маленьких іграшок або тих, які можна розібрати на дрібні частинки, тому що дитина може поперхнутись, якщо візьме їх до рота. Очі й ніс на м'яких іграшках повинні бути добре закріпленими. Навчіть старших братиків і сестричок забирати свої маленькі іграшки, коли немовля поруч.

Солодощі й легкі закуски. Не залишайте солодощі й легкі закуски, такі, як арахіс і карамель, у межах досяжності. Вони можуть застрягти з горлі дитини.

Коли стався нещасний випадок

Отруєння. Якщо дитина випила токсичну рідину, добре прополощіть їй рот і дайте випити одну чи дві склянки води або молока. Після цього викличте лікаря або зателефонуйте до центру інформації з надання допомоги тим, хто отруївся, аби отримати консультацію. Коли в око дитині потрапила якась їдка речовина, негайно промийте його великою кількістю води протягом 10 хвилин.

Опіки. Якщо опіки незначні, обмийте рану не занадто холодною водою принаймні 20 хвилин. Коли рана більше дитячої долоні або міститься на обличчі, суглобі, на нижній частині живота чи на статевих органах, вам слід доставити дитину в реанімаційну палату. Глибокі тілесні пошкодження завжди повинен лікувати лікар.

Загроза задушення. У випадку, коли щось застрягло у дихальному горлі дитини, дуже важливо, аби швидко вийняли цей предмет. Один з методів, який ви можете використати, це прийом Гаймліха. Якщо ви не знаєте цього методу, зверніться до лікаря, щоб отримати більше інформації, або відвідайте курси надання допомоги у разі нещасних випадків з дітьми, на яких навчають цього методу.

Основні причини дорожніх трагедій

Основними причинами дорожніх трагедій є порушення встановлених Правил учасниками дорожнього руху.

  Хто є учасниками дорожнього руху? Це особа, яка приймає безпосередню участь в процесі руху як пішохід, водій, мотоцикліст, велосипедист, пасажир транспортного засобу, погонич тварин.

Розглянемо особисто всіх учасників дорожнього руху:

1. Пішохід – особа, яка перебуває поза транспортним засобом на дорозі і не виконує на ній роботу.
2. Водій – особа з транспортним засобом на дорозі.

Пішоходам треба знати де переходити вулицю. Це є:

• пішохідна доріжка – доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів;
• пішохідний перехід – ділянка проїжджої частини, позначена знаками (або розміткою), призначена для переходу через дорогу.

Основною причиною наїздів на пішоходів (90%) – це несподіваний вихід на проїжджу частину в безпосередній близькості перед транспортом, який рухається. Піші учасники руху обов’язково повинні ходити по пішохідних доріжках.

Безпосередня робота вихователів разом із батьками надати дітям уявлення про рух транспорту на дорогах, про небезпечність для здоров’я і в загалом для життя людини невиконання правил дорожнього руху. Вихователь в повсякденної роботі формує чітке уявлення дитини про те, щоб ніхто не потрапив під машину, щоб не сталося аварії, пішоходи і водії транспорту повинні знати і виконувати правила дорожнього руху.

  Наприклад, вихователь може використовувати таку промову на занятті з безпеки життєдіяльності:

- Діти, якщо ви хочете перейти вулицю, слід переконатися в повній безпечності. Ви зійшли з тротуару, подивіться ліворуч, переконайтесь, що поблизу немає транспорту, дійдіть до середини вулиці і зупиниться, подивіться праворуч. Якщо транспорту немає – закінчуйте перехід проїзної частини.

Пам’ятай! Перед тим, як виходити на проїзну частину, зосередься і не поспішай.

  Не перебігайте дорогу перед машиною, яка рухається, її не можна зупинити.

  Не зайве запитати вдома у дітей:

1.Як правильно переходити вулиці?

2.Як дізнатися, де знаходиться пішохідний перехід?

3.Що таке «островок безпеки»?

4.Як потрібно переходити вулицю, де немає знака?

Відповіді дітей на таки запитання дають можливість батькам визначитися з тими питаннями, які треба розглянути з дитиною та нерідко і самим батькам треба поповнити свої знання.

 Та найважливіше батькам треба запам’ятати:

Особиста поведінка дорослого на дорозі – відображення поведінки дитини на дорозі.

Кожного дня переходячи вулиці міста знайте, що поруч з вами може бути дитини (рідна або чужа), яка наслідує вашу поведінку. Проїзну частину можна переходити тільки по пішохідних переходах!