внутрішню систему забезпечення якості, що має функціонувати у кожномуз акладі загальної середньої, дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти;
систему зовнішнього забезпечення якості освіти, до якої належить інституційний аудит.

До повноважень Державної служби якості освіти України належать питання щодо допомоги керівникам закладів освіти та їхнім засновникам у формуванні внутрішньої системиз абезпечення якості освіти, що має створити умови для постійного і послідовного удосконалення якості освітніх і управлінських процесів.

Службою розробляється проект відповідних рекомендацій, апробація якого проходить у 12 пілотних школах та має завершитися до кінця травня 2019 року. За результатами апробації узагальнені пропозиції увійдуть до методичних рекомендацій та посібника «Абетка для керівника», які зможе використати кожен керівник школи для розбудови власної внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

З метою створення зовнішньої системи забезпечення якості освіти Міністерством освіти і науки України наказом від 09.01.2019 № 17 затверджено Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 року за № 250/33221).

За розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти відповідає керівник школи, а за проведення інституційного аудиту - Служба та її територіальні органи. Ці дві системи тісно пов’язані між собою, оскільки критерії, за якими має проводитись школою щорічне самооцінювання освітньої діяльності та інституційний аудит однакові.

Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання освітньої діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів. Аудит покликаний допомогти закладам освіти стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати нову культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу.

Під час оцінювання закладу освіти буде почута думка кожного: учнів, педагогів, батьків. Тому, окрім спостережень за освітнім середовищем та відвідування навчальних занять має проводитися опитування учасників освітнього процесу.

Після закінчення інституційного аудиту школа отримає висновок про якість освітньої діяльності й управлінських процесів та рекомендації щодо удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Крім того, у висновку зазначається на якому з рівнів наразі перебуває школа - високому, достатньому, на рівні, що вимагає покращення, чи низькому. Але найголовніше, що визначений рівень - це не вирок, а поштовх до руху вперед, до вдосконалення та підвищення якості освітньої діяльності. Для роботи над виправленням порушень заклад освітимає один рік. Якщо після визначеного терміну заклад освіти не усуне виявлені негативні результати інституційного аудиту, то Служба чи її територіальний орган мають право рекомендувати засновнику змінити керівника школи чи реорганізувати заклад освіти.

Інституційний аудит здійснюватиме експертна група. Це представники Служби чи її територіальних органів, працівники органів управління освітою, керівники закладів освіти та вчителі, які мають вищу кваліфікаційну категорію, практичний досвід роботи у школі не менше 5 років і пройшли спеціальне навчання. В експертній групі буде від 3 до 12 осіб і вони працюватимуть у закладі освіти до 10 робочих днів. Але у школах з кількістю до 50 працівників інституційний аудит триватиме не більше 5 днів.

Відбір кандидатів до експертних груп з проведення інституційного аудиту розпочнеться на початку червня 2019 року. Детальна інформація про реєстрацію, вимоги до кандидатів та проведення відповідного навчання буде розміщена на офіційному веб-сайтіСлужби.

Інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років у плановому порядку, а також у позаплановому - за зверненнями засновника, директора школи, педагогічної, наглядової (піклувальної) ради до Служби чи їїт ериторіальних органів.

Пілотніінституційніаудитирозпочнуться у вересні 2019 року за заявамикерівниківшкілчиїхзасновників, ізсічня 2020 року - в плановому порядку.

Разом з тим, звертаємо увагу, що на підставі наказу Міністерстваосвіти і науки України від 15.03.2018 № 244 Порядок державно їатестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом МОН від 30.01.2015 № 67, визнаний таким, що втратив чинність.

Враховуючи зазначене, державна атестація закладів освіти не існує як форма державного нагляду (контролю) і правові наслідки її проведення відсутні.

Здійснення заходів державного нагляду (контролю) у закладах освіти за дотриманням ними вимог законодавства Служби та їїтериторіальних органів.

На сьогодні за результатами конкурсу відібрано керівників 10 обласних управлінь Служби (Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецькаобласті). У червні 2019 року Служба продовжить конкурсний відбір керівників до решти територіальних органів.

Оскільки, реалізація державної політики у сфері забезпечення якості освіти на відповідній території належить до повноважень органів місцевого самоврядування (стаття 66 Закону), враховуючи пункт 9 протокольного рішення координаційної ради з питань впровадження реформи у сфері освіти при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 2019 року №1, просимо сприяти у створенні належних умов для роботи територіальних органів Служби та поінформувати керівників підпорядкованих органів управління освітою і закладів освіти, педагогічну, батьківську громадськість та регіональні засоби масової інформації про особливості розбудови системи забезпечення якості освіти.

З детальною інформацією щодо розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти можливо ознайомитися на сайті Державної служби якості освіти України у розділі «Інституційний аудит» (http://sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/instytutsiinyi-audyt).

Отримання додаткових роз’яснень за телефоном (044) 236-50-44.

З повагою

Голова Руслан Гурак

Ст. 41-42 закону УКраїни "Про освіту"

Розділ V

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Стаття 41. Система забезпечення якості освіти

1. Метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в Україні є:

гарантування якості освіти;

формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою;

постійне та послідовне підвищення якості освіти;

допомога закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

2. Складовими системи забезпечення якості освіти є:

система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);

система зовнішнього забезпечення якості освіти;

система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

3. Система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати:

стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;

оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

4. Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати:

1) інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема:

стандартизацію;

ліцензування освітньої діяльності;

акредитацію освітніх програм;

інституційну акредитацію;

громадську акредитацію закладів освіти;

зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання;

інституційний аудит;

моніторинг якості освіти;

атестацію педагогічних працівників;

сертифікацію педагогічних працівників;

громадський нагляд;

інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами;

2) визначені цим Законом і спеціальними законами органи і установи, що відповідають за забезпечення якості освіти, та спеціально уповноважені державою установи, що проводять зовнішнє незалежне оцінювання;

3) незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти.

5. Система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти, включає:

політику та процедури забезпечення якості власної діяльності;

необхідні ресурси для організації процесів і процедур;

зовнішній незалежний аудит діяльності (процесів і процедур) відповідних органів і установ.

6. Особливості функціонування системи забезпечення якості на кожному рівні освіти визначаються спеціальними законами.

Стаття 42. Академічна доброчесність

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

4. Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

{Частину четверту статті 42 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

{Частину четверту статті 42 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 463-IX від 16.01.2020}

5. За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

позбавлення академічної стипендії;

позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

7. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

8. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

9. Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами.

10. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

Зимівницький заклад дошкільної освіти №50 Херсонської міської ради

Внутрішня система забезпечення якості освіти

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯКОСТІ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Розділ V