Інформація про діяльність Консультаційного центру

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Консультаційний центр надає підтримку громадянам України                           у режимі онлайн та офлайн щодо:

• роз’яснення можливих шляхів повернення дитини або сімей з дітьми на підконтрольну Уряду України територію; 
• отримання свідоцтва про народження дитини в умовах воєнного стану або його легалізації, якщо документ отриманий на непідконтрольній території; 
• встановлення контакту з дитиною, яку вивіз один із батьків за кордон; 
• заповнення форми розшуку дитини або заявки на отримання допомоги дітям, які зазнали травмувань внаслідок війни;
• інші питання, пов’язані з порушеннями прав людини.

Тут ви можете повідомити:

• про дитину, яка загубилася;
• про злочин, скоєний проти дитини;
• якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;
• якщо вам відомі факти депортації дитини;
• про примусову зміну громадянства та документів дитини;
• про інші порушення прав дитини під час війни.

В режимі онлайн:

0800-50-17-20 (безкоштовно)

044-299-74-08 (для дзвінків із-за кордону)

[email protected]

В режимі офлайн під час особистого звернення:

понеділок - четвер з 9:00-13:00, 13:45-18:00

пʼятниця з 9:00-13:00, 13:45-17:00,

вихідні дні — субота, неділя

Адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8

Додатково надаємо консультації:

через портал «Діти війни» —  сайт: https://childrenofwar.gov.ua/

Старші братики й сестрички досі забирають ваших вихованців з дитсадка?

Часом батьки, затримуючись на роботі або з інших причин, доручають забрати малюка з дошкільного закладу своїм старшим дітям. Розглянемо юридично, чи вправі вихователь відпускати свого вихованця додому у супроводі старших братика чи сестрички

Відповідно до частини другої статті 151 Сімейного кодексу Українивід 10.01.2002 № 2947-ІІІ (СК) батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ (далі — Закон про дошкільну освіту) батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.

Дошкільний навчальний заклад, у свою чергу, створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання (ч. 2 ст. 11 Закону про дошкільну освіту).

Отже, дошкільний навчальний заклад відповідає за безпеку дитини під час її перебування в закладі.

Частиною четвертою статті 259 СК визначено, що повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер незалежно від місця їхнього проживання. Як визначено у частині другій статті 6 СК:

• малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років
• неповнолітньою — у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Положеннями частини першої статті 30 Цивільного кодексу Українивід 16.01.2003 № 435-ІV (ЦК) передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно зі статтею 31 ЦК фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність і не несе відповідальності за завдану нею шкоду. З огляду на це педагогічний працівник дошкільного навчального закладу не вправі передавати вихованців малолітнім особам, зокрема їхнім сестрі чи брату.